• Ви знаходитесь тут:

• Комунальний заклад "Мельниківська гімназія Ротмістрівської сільської ради"
• Виховна робота
• Робота з творчообдарованими учнями

Автор: Джастіна НИПОРКО, Катерина РОМАНЧУК, Володимир МУКАН

У якому віці проявляється обдарованість?

Усе індивідуально. Лише в одній із тисяч 2-річних дітей можна помітити особливість. Однак у більшості дітей схильності можна виявити у 9–11 років. Тільки ж варто почати їх розвивати.

НАЙКРАЩІ ВЧИТЕЛІ -

батьки, які мають передати два вічні предмети – крила і коріння. Вчити треба починати з появою інтересу. За цією методикою уже в 4 роки діти знають історію мистецтв, впізнають картини і стиль художників, розбираються у музиці, знають історію країни.

Які вміння розвивати, щоб дитина проявила одарованість?

Недостатньо навчитися читати й писати. Головне, щоб дитина вміла вчитися. Щоб уміти вчитися, потрібно опанувати 40 навичок: починати і завершувати якийсь процес, не боятися запитувати, вміти шукати додаткову інформацію. Важливо навчитись формулювати власну думку. Для цього дитина повинна мати кілька джерел інформації, вибирати з-поміж них і, зрештою, сформувати свою позицію.

Що впливає на вміння приймати рішення?

Особистий досвід! Батьки мають створити дитині якомога більше ситуацій, щоб та робила вибір. Цього навчають до року. Жодні знання неважливі, якщо людина не вміє порівнювати й обирати. Наприклад, із раннього віку можна пропонувати на вибір їжу. Малюк учитиметься приймати рішення. Знайома з 5-річним хлопчиком, який знає напам'ять енциклопедії, але не може витерти руки рушником. На гачку висіли два, а він не міг вибрати. За нього завжди обирали батьки.

Як розвивати обдарованість своєї дитини?

По-перше, розмовляти треба на різні теми, а не обмежуватись фразою "Ти уроки зробив?" По-друге, син чи донька мають бути у середо­вищі інших дітей. Спілкування призводить до різних ситуацій, конфліктів, суперечок. ­Однак втручатися не варто, хіба якщо це загрожує здоров'ю. Діти повинні навчитися сперечатись, виходити з конфліктів.

Через спілкування діти вчаться аналізувати свої дії, мислити, оцінювати ситуації. Сину й доньці щовечора ставлю три запитання: як минув день, що найбільше сподобалося або не сподобалося, що змінив би у дні. Якщо не хочуть відповідати, роблю це за них. Розказую про свій день.

Важливо вміти слухати. Я, наприклад, не ­люблю комп'ютерних ігор, а син ­обожнює. Коли він розповідав про них, я вникала у їхню суть.

Добре, коли сім'я має щоденні ритуали. Якийсь час ми щовечора родиною лягали на підлогу й дивилися фільм, який обирав хтось один з дітей. Це згуртовує. І піднімає самооцінку дитини – адже всі дивляться вибрану нею стрічку.

Труднощі, які відчувають обдаровані діти

У вас росте обдарована дитина й останнім часом вона бореться з низкою соціальних, емоційних чи шкільних негараздів? Обдарованість часто супроводжується дивною сукупністю проблем: від перфекціонізму й духу суперництва до складнощів у дружніх стосунках. Далі освітлено деякі поширені проблеми та відповідні заходи, яких ви можете вжити для їх вирішення, а також для допомоги дитині в гармонійному розвитку.

Проблема заниженої самооцінки

Обдарована в навчанні дитина може відчувати, що відрізняється від своїх однолітків, до того ж вона може піддаватись їх цькуванню (булінгу) й перебувати у зв'язку з цим у депресивному стані. Дослідження показали, що чим вище рівень інтелектуальної обдарованості дитини, тим вище ризик виникнення соціальних труднощів. Дуже важливо стежити за самооцінкою своєї дитини і, якщо вона потерпає від її нестачі, своєчасно консультуватися з учителями та дитячими психологами. Про наявність цієї проблеми можуть свідчити її негативні думки про себе й періодичні перепади настрою.

• Порада: знайдіть такий вид спорту або хобі, які допоможуть вашій дитині розвинути почуття впевненості в собі, відчути себе «нормальною», почати поважати себе та знайти спільну мову з однолітками. Як варіанти можна розглянути футбол, сучасні танці, гру на гітарі.

Почуття провини

Деякі обдаровані діти відчувають потребу віддавати себе, «розплачуватися» за свою, як вони вважають, особливу вдачу бути інтелектуально обдарованими. Допомога іншим людям і добрі справи – це чудово, але якщо ваша дитина починає відчувати себе винною за свою обдарованість та емоційно перенапружуватись, порозмовляйте з нею про ці переживання. Допоможіть їй знайти здоровий баланс між турботою про себе та своїми добровільними обов'язками допомагати іншим людям.

• Порада: попросіть дитину протягом чверті або півріччя зосередити свою «віддачу» тільки на одному певному виді волонтерської діяльності, яка їй найбільше подобається.

Перфекціонізм

Обдаровані діти часто намагаються досягати максимальних результатів у всіх сферах свого життя. Ваша дитина може відкладати виконання домашнього завдання, початок шкільного проекту або витрачати на це надто багато додаткового часу, а все тому, що в неї є бажання зробити все ідеально. Крім того, ваша дитина може бути надзвичайно обдарованою в певних предметах, але при цьому мати середні здібності в інших, і це також може розбурхати проблему перфекціонізму. Прагнення виконати все ідеально забирає багато часу, стомлює й навіть шкідливе для здоров'я. Перфекціонізм супроводжується болями в животі, голові, розладом харчування й навіть формуванням обсесивно-компульсивного розладу.

• Порада: коли дитина маленька, уникайте виправляння будь-яких її невеликих граматичних або фактичних помилок і нагадуйте про те, що дуже важливо вміти розслаблятись, особливо, коли перфекціонізм переходить межу.
• Якщо мова йде про дитину старшого віку, допоможіть їй установити основні завдання та критерії досягнення успіху у шкільному проекті або доповіді ще до того, як вона візьметься за його виконання. Наприклад, вивчіть завдання разом з дитиною, отримайте уявлення про те, наскільки довгою й докладною повинна бути доповідь (скільки сторінок, скільки цитат у ній мусить бути тощо), зробіть чорновий варіант і встановіть часові рамки, в які дитина повинна вкластися з урахуванням впливу цього проекту чи доповіді на її успішність. Інакше кажучи, допоможіть дитині «дізнатись, коли треба кинути» і просто насолоджуватися процесом виконання проекту, а не хвилюватися через його недосконалість.

Питання контролю

Багато обдарованих дітей люблять усе тримати під контролем. З раннього віку ваша не по роках розвинена дитина може демонструвати надмірну незалежність. «Я зроблю це сама!», – часто заявляє вона. Із плином часу бажання вашої дитини все контролювати може призвести до «диктаторства» у ставленні до однолітків, а також до страху приймати на себе ризики – особливо, коли дитина дорослішає й більше дізнається про можливі наслідки.

• Порада: порадьте дитині спробувати нові веселі розваги, наприклад, покататись на незвичайних гойдалках у парку атракціонів. Крім того, допоможіть їй знайти здоровий вихід для свого прагнення до лідерства, наприклад, у вигляді допомоги при навчанні або тренуванні молодших дітей.

Нереалістичні очікування

Обдаровані діти, як правило, найсуворіші критики у ставленні до самих себе. Багато хто з них надмірно хвилюється перед іспитами через очікування захмарних результатів. У школі після отримання в основному оцінок «10-12», отримання «8» або «5» на іспиті стає катастрофою для дитини й шоком для батьків. Допомагайте дитині зберігати здорову перспективу власної успішності. Неможливо отримувати «12» з дитячого садка до закінчення школи. Крім того, підтримайте дитину, якщо в минулому році всі визнавали її «обдарованою», а в цьому – ні.

• Порада: «обдарованість» – це термін, призначений для батьків і вчителів, щоб допомогти яскравим, здібним учням, але жодним чином не мета, поставлена перед вашою дитиною. Замість того щоб використовувати термін «обдарованість» як джерело мотивації або певний стандарт успішності дитини у школі, спробуйте зберігати ті ж високі, але здорові очікування від дитини, як у той час, коли ви вважали її просто здібною.

Нетерплячість

Обдаровані діти можуть обурюватись і втрачати терпіння у ставленні до себе та інших дітей. Ваша дитина може розхвилюватись, якщо миттєво не зрозуміє якесь слово у книзі або запитання з домашнього завдання, може легко відмовитись від позакласних заходів, якщо не досягає успіху в них відразу. Молодші діти, які ще не знають про свою обдарованість, можуть сердитись на своїх однокласників, котрі не засвоюють предмет так швидко, як вони.

• Порада: коли дитина відчуває себе надмірно схвильованою, примусьте її зробити паузу, закрити очі і зробити кілька глибоких вдихів. Порадьте їй в моменти розчарувань думати тільки про хороше як у ставленні до себе, так і у ставленні до інших людей.

Проблема дружніх стосунків

Один з найбільш складних аспектів обдарованості – це проблема знаходження друзів і збереження довготривалих дружніх стосунків. Обдаровані діти можуть здаватися соціально зрілими й добре пристосованими до життя в суспільстві, але при цьому відчувати себе самотніми й журитися із приводу проблем з однолітками. Ваша дитина може відчувати, що в неї занадто мало спільного з однокласниками або зіштовхнутися з проблемою у процесі входження в товариство однолітків для ігор та іншої спільної діяльності. Іноді дитина може легко заводити друзів, але потім друзі починають сприймати її як «задаваку». В обдарованої дитини можуть виникати очікування від дружби, які відрізняються від очікувань її однолітків, оскільки вона більше розвинена інтелектуально й більш чутлива та емоційна.

Найбільш обдаровані діти, як правило, відчувають найбільші труднощі із дружбою. Дуже важливо допомагати дітям у подоланні соціальних та емоційних проблем на ранніх стадіях їх виникнення, при цьому варто звернутись по допомогу до вчителів або психолога. Кількість соціальних проблем може збільшуватися з віком.

• Порада: допоможіть дитині знайти відповідне товариство, організовуючи спільні заходи з дітьми зі схожими інтересами та рівнем інтелекту. Попросіть учителя знайти інших обдарованих дітей у школі (не тільки в її класі). Відвідуйте з дитиною наукові гуртки та літературні семінари, там вона може зустріти яскравих і здібних однолітків.

Питання уваги й самоорганізації

Багато обдарованих дітей зіштовхуються із проблемами браку уваги й організаційних навичок, оскільки зазвичай мислять абстрактно і їм швидко стає нудно. Експерти в галузі освіти виявили, що хлопчикам більш властиво бути дезорганізованими й відволікатись. На щастя, існують поради та прийоми, які ви можете використовувати, щоб допомогти вашій обдарованій дитині, хлопчику чи дівчинці, побороти проблеми браку уваги й дезорганізації. Визначте особливості своєї дитини, порозмовляйте з учителем про проблеми, що виникли, й можливі шляхи вирішення.

• Порада: нехай дитина виконує домашнє завдання письмово, а не за допомогою мобільного телефону або Інтернету. При цьому давайте їй короткі перерви приблизно кожні 30 хвилин, щоб її мозок встигав відпочити.

Виснаження фізичних і душевних сил

Багато обдарованих учнів мають підвищену енергетику. При цьому вони схильні до ризику виникнення виснаження та спустошення. У той час як інтелектуальна обдарованість вашої дитини приходить природно, великий обсяг домашньої роботи, прагнення до самоорганізації й досягнення успіху в позашкільних заходах не проходять безслідно. Стрес і перевтома можуть призвести до порушення сну, хвороб і неприємностей у школі.

• Порада: крім витрати енергії на різні види діяльності організм дитини споживає велику кількість енергії для фізичного зростання! Подбайте про добре харчування та раціональний режим сну вашої дитини.

Коментарi