Вічний біль, Афганістан

2021-02-15

Ти – вічний біль, Афганістан,

Ти – наш неспокій

І не злічить глибоких ран

В борні жорстокій.

І не злічить сліз матерів, дружин, дітей –

Не всі вернулися сини із тих ночей...

Вже багато літ, як прийшли назад додому,

Та до цих пір чує душа війни оскому.

Та до цих пір ще стогнуть ночі, ниють рани,

А у снах - «духи» налітають, мов шайтани.

15 лютого - це данина поваги тим, хто в часи воєнних конфліктів брав участь у бойових діях за кордоном: у Демократичній Республіці Афганістан, Анголі, на Кубі, в Ємені, Угорщині, Чехословаччині та інших "гарячих точках". Воїни-інтернаціоналісти воювали мужньо й достойно. Це - їхній день пам'яті про жорстоку війну, загиблих товаришів.

Цього дня учні Мельниківської гімназії на уроці патріотизму схилили голови перед світлою пам'яттю полеглих, вшанували хвилиною мовчання тих, кому довелося воювати в чужих країнах, хто віддав своє життя, увійшовши в безсмертя.

Дедалі більше віддаляють роки від нас ту страшну війну, але стоять обеліски, які будуть вічно нагадувати про тих, хто не повернувся до батьківської хати .

Вже скільки років проминуло,

А біль у серце б’є і б’є…

Батьки старенькі, сивочолі

Стоять під пам’ятником чорним,

Де вибито ім’я твоє...